Впродовж багатьох століть бібліотеки відігравали важливу роль у просвітницькому житті суспільства, були осередками духовного і культурного розвитку народу.

    На бібліотечній карті України чільне місце займають і публічні бібліотеки Чигиринського району, головними завданнями яких є задоволення інформаційних потреб населення та популяризація широкого спектру знань, накопичених людством.   

    Своїми витоками історія бібліотечної справи на Чигиринщині сягає 1894 року, коли у місті була відкрита перша громадська бібліотека. Правила користування бібліотекою були викладені у її статуті. Зокрема, у ньому зазначалося, що читачам, які є членами бібліотеки, «на дом выдается две книги, в числе коих может быть один номер периодического издания без залога, без платы». «Не член библиотеки может получить из библиотеки на дом одну книгу (или один номер периодического издания) за плату ежемесячно 30 копеек…». Серед відвідувачів бібліотеки переважали представники середнього класу, більшість становили чоловіки.

    Уже станом на 1 січня 1926 року в Чигиринському районі у бібліотеках сільбудів та хат-читалень налічувалося 2903 книги, постійних читачів – 4706 осіб. Тут проводилися голосні читання, лекції, діяли читацькі гуртки. Таким чином, разом із закладами просвіти бібліотеки відігравали значну роль у масовій ліквідації неписьменності.

    В 1930-і роки спостерігається стрімкий розвиток мережі бібліотек району. В 1939 році їхній загальний книжковий фонд становив близько 60 тисяч книг, з них у районній бібліотеці – 11750 примірників. Обслуговувала вона 1674 читачі.

    Трагічними для історії бібліотек району стали часи Великої Вітчизняної війни, коли майже все їхнє надбання було знищене. І лише наприкінці 1944 року, після визволення Чигирина, районна бібліотека для дорослих відновила свою діяльність. Становлення та розвиток бібліотечної справи на Чигиринщині у повоєнний період тісно пов’язані з ім’ям заслуженого працівника культури України Євдокії Петрівни Кузьменко, уродженки села Галаганівки, яка очолювала районну бібліотеку для дорослих до листопада 1954 року.

    З кінця 1940-х – до середини 1950-х років тривав процес створення приклубних бібліотек. Так, у серпні 1951 року відкрилися Трушівська, Топилівська, Красносільська, Суботівська, Головківська, Матвіївська, Вершацька бібліотеки. З 1 вересня 1953 року розпочала роботу бібліотека в селі Худоліївці, з 1 вересня 1954 року – в селах Галаганівці та Чмирівці, з жовтня 1954 року – в селі Бужині. На цей рік припадає також організація Стецівської, Вітівської, Тарасо-Григорівської бібліотек. До середини 1960- років приклубні бібліотеки було перейменовано в сільські.

    У 1950-х роках у передмісті Чигирина діяла потужна МТС, книгозбірня якої послужила базою для створення міської бібліотеки.

    Районна бібліотека для дітей відкрила двері у 1947 році, про що свідчать перші записи в облікових документах книжкового фонду. Очолила бібліотеку Лариса Сергіївна Чуй-Чуєнко. Подальше успішне керівництво продовжили Костенюк Любов Захарівна, заслужений працівник культури України Дубова Ольга Петрівна, Семенова Ольга Костянтинівна.

    У 1970-х роках організація бібліотечної справи в Україні зазнає істотних структурних змін. Саме на цей період припадає процес формування районних централізованих бібліотечних систем.

    Рішенням районної ради народних депутатів № 132 від 20.04.1977 року мережу бібліотек Чигиринського району було реорганізовано в централізовану бібліотечну систему, до складу якої увійшло 37 бібліотек: районна бібліотека для дорослих, районна бібліотека для дітей, 34 сільських бібліотеки, 1 міська бібліотека. Об’єднаний книжковий фонд бібліотек на 1 січня 1978 року становив 450421 примірник документів, кількість читачів – 40738. У центральній бібліотеці почали функціонувати відділи: обслуговування, комплектування та обробки літератури, організації і використання єдиного книжкового фонду, організаційно-методичної роботи. Було сформовано колектив у складі 64 осіб на чолі з директором Тетяною Павлівною Яценко.

У зв’язку з розширенням територіальних меж населених пунктів у 1990-х роках відкрито бібліотеку-філію в селищі енергетиків Чигиринської ДРЕС (нині с. Орбіта) та міську бібліотеку-філію № 2.

Вагомий особистий внесок у справу становлення централізованої бібліотечної системи Чигиринщини здійснив заслужений працівник культури України Микола Маркіянович Кучман, який протягом 29 років очолював районний відділ культури. Його трудовий шлях і нині є взірцем відданості й любові обраній професії.

    Централізація дала великий поштовх у розвиток бібліотечної галузі району. Це було успішне десятиріччя з усіх напрямків діяльності. Відповідно до програми матеріального забезпечення бібліотеки отримали сучасне обладнання, кожну з них оснащено технічними засобами: телевізорами, програвачами, діапроекторами. Цей період позначився також позитивними зрушеннями в комплектуванні книжкових фондів. Щорічні надходження нових книг у бібліотеки району становили 32–35 тисяч примірників. На новий рівень було поставлено нестаціонарне обслуговування 8 віддалених населених пунктів.

    Поряд з усталеними формами роботи, такими як літературні і тематичні вечори, круглі столи, вечори запитань і відповідей, вікторини, прем’єри книг, обговорення книг тощо, в бібліотечне життя активно входять інновації. Добре зарекомендували себе виставки-діалоги, виставки-роздуми, виставки-дискусії, виставки однієї книги. Водночас, постійну аудиторію мали такі масові заходи як Шевченківські і Симоненківські читання.

    В центрі роботи сільських бібліотек-філій у той час було обслуговування працівників тваринницьких ферм і механізованих загонів, інформаційне забезпечення спеціалістів народного   господарства.

    Одним із пріоритетних напрямків у діяльності бібліотек стає краєзнавство. Велика увага приділяється формуванню та наповненню місцевими матеріалами краєзнавчих куточків під назвами: «Краю мій, улюблена земля над Тясмином», «Всі дороги ведуть в Чигирин», «Земля Богдана і Тараса», «Іменем Богдана теж в народі славна Чигиринська рідна сторона», «Славний літопис Чигиринського краю», «Ми народилися тут, тут наше коріння» та ін.

    За почином городищан «П’ятирічці ефективності і якості – відмінну роботу закладів культури» широкого розмаху в той час набуває змагання за звання «Відмінної роботи». На кінець 1980-х років цього звання були удостоєні 18 бібліотек-філій.

У подальшому загальна економічна криза, яка охопила країну, позначилася і на розвитку культури, зокрема, й бібліотек. І тільки завдяки професіоналізму, ентузіазму та відданості своїй справі працівникам вдалося зберегти книжкові фонди та не втратити читача.

    Сучасний етап в діяльності бібліотек Чигиринщини – це період активних пошуків нових форм роботи по обслуговуванню користувачів, надання їм послуг на основі інформаційних технологій, налагодження співпраці з органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями.